Післямова до “О голодоморе, геноциде и инфляции понятий”

Станислав Ковтун написав: “И вот сидят в гостях у Савика Шустера два президента. Два политика ответственные за весь бардак в стране. Создавшие и сопровождавшие систему общественно-экономических отношений, благодаря которым женщины не хотят иметь детей и убивают их, массово гибнут шахтеры и рабочие на производстве , гибнут граждане на дорогах в многочисленных ДТП, общественно-экономических отношений при которых алкоголизм и наркомания стали обыденным явлением и поразили молодежь- грядущее Украины, общественно-экономических отношений при которых миллионы соотечественников бегут разыскивать счастья куда глазища глядят, при которых люди умирают в больницах от недостатка средств на лечение, необходимых лекарств и неквалифицированности медперсонала, общественно-экономических отношений при которых жутко выйти на улицу, когда темно, необыкновенно где убить могут за невзначай засвеченный мобильник и общественно-экономических отношений при которых происходит многое- многое поганючее другое”.

Даний висновок шановного Станислава Ковтуна, з наведеного ним точного правдивого описання в статті: “О ГОЛОДОМОРЕ, ГЕНОЦИДЕ И ИНФЛЯЦИИ ПОНЯТИЙ”, в її частині “КАК ЭТО БЫЛО…”, це не що інше, як друга серія наведених автором же його ж дій: “Собрав соответствующую литературу я предъявил ее бабушке и стал доказывать, что голод был, но только при царе и помещиках” - тільки трішки підадаптована під сучасні неспростовні реалії переходу прихованих народних знань про московські голодоморні убивства українського народу в розряд суспільних реалій, тобто в розряд речей, визнаних практично усіма. Не наголошуватиму за винятком кого. Темп легалізації знань про московські голодоморні убивства українського народу досить таки красномовно продемонстрований в тій же програмі Савіка Шустера - коли при початковому опитуванні:

“Мы задали вопрос нашей аудитории до программы – то, о чём говорил президент Виктор Ющенко: «Считаете ли вы, что надобно ввести уголовную ответственность за что и говорить публичное возражение Голодомора?» Вот какой результат мы получили до программы. Практически половина на половину”

(фактично “за” було навіть менше, 49, тоді як “проти” - 51), а в кінці програми “за” було 85, “проти” - 15. Коментарі зайві, чи не так.

Оце тут від автора доводиться розуміти так, що як на його думку нібито усе те, що він так якісно описав в частині “КАК ЭТО БЫЛО…”, хоч воно ніби як і було, але в тій дійсності, яка проходить не без сліду, усього того просто _не було_. Інакше неможливо пояснити авторські слова: “И вот сидят в гостях у Савика Шустера два президента. Два политика ответственные за весь бардак в стране. Создавшие и сопровождавшие систему общественно-экономических отношений, благодаря которым женщины не хотят иметь детей и убивают их[…]”.

Адже усе те, що шановний Станислав Ковтун описував, не потягнуло як на його думку за собою жодних, крайне абсолютно ніяких наслідків, ніби нічого якогось такого не було. І через це уся відповідальність за всю “систему общественно-экономических отношений, благодаря которым женщины не хотят иметь детей и убивают их[…]”, зовсім і не лягає на тих, хто організував і учинив ряди гігантських (не тільки) голодоморних убивств на українській землі, на них і на їхніх прямих спадкоємців - а уся вина за все повністю лягає на двох президентів.

Уявіть, шановний Станислав Ковтун, що Ви знов оповідаєте ці свої новобелібердяні висновки своїй бабушці. Думаю вона знов Вас не перебиватиме, слухаючи Вас і знов киваючи в такт Вашим словам головою - але ясно одне, що Ви при цьому побачите знов те ж саме, як “по морщинам ее лица стекали одна за иной как нельзя очень крупные слезы”. Не певний, що вони так само вразять Вас, як це сталося під час Вашої першої спроби донести до неї своє “розуміння” тих подій, і чи Ви колись - уже тепер своєю недитячою інтуїцією - зрозумієте, що «что-то не так», я в цьому звісно що не певний. Адже тоді, коли Ви вперше прийшли зі своєю лапшою на вухах до неї, Ви ж не усвідомлювали, на відміну від оце зараз тепер, що саме Ви робите, чи не так.

А от в чому я певний, то це в тому, що розуміння справжніх реалій системних наслідків усього того, що так якісно описав в статті “О ГОЛОДОМОРЕ, ГЕНОЦИДЕ И ИНФЛЯЦИИ ПОНЯТИЙ”, в її частині “КАК ЭТО БЫЛО…” шановний Станислав Ковтун, і всього такого іншого, шлях до розуміння того, що є насправді зараз, значною мірою уже має місце не тільки тут, на українській землі. Адже в студії окрім двох президентів була також іще одна людина, москвич на прізвище Афанасьев. Саме він, а не хтось інший зауважив, коли йому було надано слово, що:

“Я знаю заявление МИДа. Там даже Голодомор назван как так называемый “голодомор”. Кроме того, говорится о том, что освещение, так как оно происходит на Украине, искажает историческую правду. И вот эти вот оценки – они, разумеется, вызывают реально огромное удивление у меня, положим, как и у историков. То кушать у меня никаких сомнений о том, что это был голодомор, о том, что это было рукотворное зло, нет. Но вопрос: “Почему всё-таки такая реакция?” – он остаётся. И как раз я бы хотел продолжить ту идея, которую Виктор Андреевич закончил в своём выступлении необыкновенно ныне, какая связь сегодняшнего дня с тем, что произошло в 32-м году. Вот тут что хотелось бы сказать. Вот надо признаться здесь прозвучали уже слова о том, что это был тот режим, которого уже нет, и это была та страна, которой уже нет. Я не знаю, может быть, относительно Украины вот так вот тем более категорично всё это можно сказать. Относительно России, что этого режима уже нет, я бы весьма столь уверенно не сказал. Навыворот, то, что происходит в последнее время, – всё это говорит о том, что то ли мы сильно туда возвращаемся, в этот самый режим, то ли мы в самом деле оттуда и не выходили ещё.” http://www.intersvoboda.com/telecast/encode/24.html

Це ж примітивна очевидність, що _усі_ ті люди, які приймали найактивнішу участь в голодоморних та інших убивствах українського народу, що вони коли вони не усі користуються зараз усіма найвищими пільгами, вкраденими ними у фронтовиків другої світової - вся грудь в баєвих ардєнах, хоч ні хвилини на передовій - у тому числі пільгами від української держави, то доживали свого віку в тих пільгах - на відміну від усіх убитих й скалічених ними людей. Одночасно готуючи собі само собою гідну молоду зміну, так само наповнену через це точнісінько тими ж самими почуттями ненависті й злоби до українського народу і до всього українського - тими ж самими почуттями до українського народу, якими керувалися вони самі, коли убивали мільйони українських дітей. А щоб безпосередньо побачити ті виливи почуттів присутніх тут холуїв московських убивць до українського народу, нема навіть потреби десь дуже шукати - вони прямо тут, на ХайВеї, як і а чи не всюди в українських ЗМІ. Вони вільно, безперешкодно і постійно виливаються тут їхніми носіями на адресу їм ненависного українського народу.

І виливають так безперешкодно ті свої ненависні почуття до українського народу ті люди тут ну зовсім не тому, що вони такі аж дуже сміливі. При першій же ознаці чогось не зовсім такого, як вони звикли, тобто повної безпеки своїх ненависних виливів, дані покидьки, які постійно трясуться над своєю підлою холопською московською шкурою, одразу ж хутко мерщій зникають з підібганими хвостами в кущах (чи в інших добре їм відомих такого роду місцях).

Але ми тут зараз не про це, а про те, що усі ці маси прямих спадкоємців убивць українського народу сидять собі зараз в державних, силових, інформаційних та впливових структурах всюди на українській землі, в постійній повній готовності негайно розпочати робити усе, що буде наказано робити - з центру, в якому з часів організації ним голодоморних убивств українського народу не змінилося нічого - тобто з Москви. Не упускаючи жодної нагоди хоч якось підпаскудити тому народу, убивством якого вони щойно займалися так успішно. А інакше і бути не може, чи не так - див. “Українська політологія або “Атдадім Львов Палякам”" http://h.ua/story/53651/, http://narodna.pravda.com.ua/politics/46bc33334e8ae/

Олександр Франчук

http://www.geocities.com/olexandr

Объявления по теме:
бильярд, эксклюзив, интерьер, дизайн
Директор по производству, технический директор, Украина - вакансия
Acer TravelMate 2414NLM

Популярность: нет [?]