Коаліція з-під батога або who is next?
У сусідній Польщі уже розгребли поствиборче сміття. Дубль номер два можна вважати цілком вдалим. З 5 листопада народні обранці польської республіки ходять до сейму, а рядові громадяни їздять на роботу, кохаються, смакують шинкою з хріном. Українські баталії на позначці “30 вересня” не скінчилися, а продовжують набирати обертів. Щоправда, з огляду на сезонне похолодання “битви титанів” перемістилися з центральних площ і парків міст в криті приміщення.
Проблему створення коаліції до самого кістяка обсмакувала зграя політологів і журналістів. А ймення злісних непідписантів демократичної коаліції спросоння назве навіть моя 90-річна прабабуся.
Учора на УНІАНі з 20 новин політичної тематики 13 стосувалися коаліції НСНУ-БЮТ. Сущность інформаційних повідомлень в основному звелася до того, хто не ще не підписав, і чому. За новину подали і коментар одного з саботажників Юрія Єханурова, який розповів про сім пунктів угоди, що не подобаються йому взагалі і про 25 пунктів, які можливо, ще сподобаються. Засвітився у ньюсмейкерах і колишній міністр юстиції Роман Зварич, що переконливо радив партнерам утриматися від різких рухів. Цікавим стає один невеличкий, але вагомий момент. До наступного засідання Верховної Ради лишається два дні, а коаліційна угода не готова. З дня виборів минуло майже два місяці, і, які катаклізми заважали пану Єханурову висловити своє “фе” раніше – невідомо. Негоже, панове! Бодай для того, щоб процес підписання домовленостей не перетворювався в те, що в народі називають “з-під палки”, а в маститій інформагенції ліплять під заголовками “У НУ-НС ще двох депутатів вламали підписати угоду з БЮТ.”
В той же час у Партії Регіонів навіть не приховують радості з приводу “буксування” коаліціади біло-помаранчевих. Народний депутат ІV скликання Ярослав Сухий в ForUm показав велику дулю перебірливим демократам, заявивши, що Партія Регіонів, може висунути кандидатуру спікера самотужки. Мовляв, обійдемося і без тих, хто зі шмарклями. Пан Сухий заявою про достатній рівень 175 “бравих рєбят” без сумніву втер носа колегам з НСНУ, які майже місяць не можуть вирішити, кому керувати “косяком депутатів”: Плющу чи Кириленку?
Регіонал Сухий також не виключає можливості повторення 2006 року, коли спеціальна комісія вибирала Голову ВР та його заступників.
В принципі радість Партії Регіону (пардон, Регіонів) не безпідставна. Після березня 2006 року коаліціада тривала майже три місяці і закінчилася абсолютною клоунадою у переддень Івана Купала. Владні мени, як справжні чолов’яги вирішили не поступатися маленьким жіночим капризам і спокійнісінько поділили парламентсько-урядові бонуси. Крім збанкрутілої в моральному плані СПУ, свою лепту внесли і нашоукраїнці, що вчасно заховалися за тезою про жертовні кроки заради спасіння України.
Існує думка, що історія ходить колами. Ситуація поствересня 2007 року до болю нагадує післяберезневі події 2006. Навіть на урочисте відкриття сесії команда БЮТ прийшла у знайомих білих светриках. Щоправда, самі бютівці заявляють, що якість цьогорічних набагато краща. З високоякісної вовни і т.п.
У Верховній Раді як і торік 5 партій, на 85% ті ж самі люди, і незмінні проблеми з розділу кому і з яким портфелем ходити. Партія Регіонів уже достатньо добре відчула вкус влади, щоб так просто відмовитися від неї і піти в ганебну опозицію. НСНУ як партія наближена до Президента теж не згодиться на роль обслуговуючого персоналу тендітної панни, а Блок Литвина в свою чергу прагне наверстати пропущене за рік поза стінами влади.
Блок Юлії Тимошенко – окрема справа. Широко розрекламований “український прорив”, що в ніч на 30-те вересня перетворився в “український прикол” не може стати “українським проколом”. Інакше, задля чого в тяжкому бою команда біло-сердечних здобула “преміальні” у розмірі 10 % з маленьким натяком на великі амбіції. Для КПУ – шосте скликання Верховної Ради – період бабиного літа. Коли ніби і сонячно, і по-літньому тепло, але уже не те. Прощатися з насидженими місцями важко, тож нехай вірні сини і доньки Володимира Ілліча поніжаться під софітами круглого купола парламенту. Бо, може, востаннє…
Навіть якщо Єханурову сподобаються всі пункти коаліційної угоди і Юлію Тимошенко затвердять прем’єром, навряд чи вона поб’є рекорд Віктора Федоровича перебування на вже звичній для нього посаді. Зріст інфляції, безсумнівно, переллється у бензинову, нафтову, м’ясну і навіть повітряну кризу. Юлю оголосять п’ятим вісником апокаліпсису і дбайливо помиють підлогу Кабінету Міністрів пред приходом нового хазяїна.
До речі, на 13: 20 26 листопада коаліційну угоду не підписали сім осіб: Іван Плющ, Юрій Єхануров, Микола Оніщук, Іван Кріль, Василь Петьовка, Станіслав Довгий та Віктор Тополов. Якщо кожен день “уламувати” по два, матимемо коаліцію на 30 листопада. Щоб устигнути до 29-го варто “уламувати” бодай по три з половиною. Ось така арифметика!
Объявления по теме:
Блгодарность. г. Лобня
Developer, Харьков - вакансия
Популярность: нет [?]