Опущений Клюєв і такий (не)потрібний Литвин (про рейтинг журналу “Фокус”)
З недавніх пір стало модним складати рейтинги впливових, багатих та ін. поважних і не дуже українців. Найбільш пафосним рейтингом 2007 р. стало ТОП-200 від журналу “Трюк”. Але, видається, що, складаючи ці рейтинги, журналісти вважають читачів, м’яко кажучи, людьми «недалекими», або ж такими «недалекими» є самі журналісти. Інших слів, аби сильно толерантно прокоментувати подібне, знайти важко.
Не будемо говорити, що попри обіцянки не включати у перечень впливових іноземців, на 120-му місці знаходиться власник «Харес групп» сірієць Харес Юссеф, як і про те, на кого, власне, впливає Наталія Вітренко, яка займає у рейтингу почесне 101-е місце. Про її «вплив» яскраво свідчить падіння рейтингу на виборах-2007 більш ніж утричі, порівняно з минулорічним результатом. Кончина російського буржуя Максима Курочкіна стала непоправною втратою для затятих апологетів ідей Леніна та Маркса…
Специфіка будь-якої політики полягає якраз у тому, що найвпливовіші люди, зазвичай, лишаються в тіні, а міністерські портфелі отримують лише гарно розкручені політики. Іншими словами, якщо, приміром, олігарх Петренко просуває в міністри політика Іваненка, то останній аж ніяк не буде впливовішим, за свого патрона. Адже варто тому лише змінити напрямок капіталовкладень, як Іваненко лишиться на узбіччі.
За прикладами вдали ходити не треба. Приміром, у 2006 р. журнал «Корреспондент» у своєму ТОП-100 найвпливовіших помістив Олега Рибачука, який тоді ще очолював Секретаріат Президента. Але як тільки глава держави оновив свій секретаріат, як одразу зник з поля зору і Рибачук. Ще недавно ефектного політика журналісти навіть не згадують. Так що, якби пан Рибачук і справді був такий впливовий, то лишався б у рейтингах (якби їх, звісно, правильно складали) і досі.
Перша десятка «Фокусу» виглядає як мінімум дивно. Ну добре, нехай Ющенко займає першу позицію за те, що він – президент. Але ж він действительно де-факто не контролює ситуацію ні в себе у секретаріаті, де потужно осів Балога, ні у парламенті (навіть пропрезидентська фракція неодноразово висловлювала Віктору Андрійовичу своє невдоволення). Навряд чи можна аргументувати таке його лідерство розпуском парламенту. Якби не зусилля Юлії Тимошенко (№ 2 у списку) та Віктора Балоги (№ 5), навряд би були дочасні вибори.
Якщо третє місце Ріната Ахметова можна назвати цілком адекватним, то за які такі зусилля одразу слідом за ним іде Віктор Янукович, який у поточному році втратив усе, що лише можна було втратити – сказати важко. Якщо автори дали 4-е місце йому лише за очільництво Партії регіонів, то це дуже слабкий довод, враховуючи те, що в партії триває суперництво як мінімум двох груп (Ахметова та Клюєвих), а сама вона останнім часом показує відвертий політичний дальтонізм відносно програмних питань (мова, вектор інтеграції тощо).
Ще більший подив викликає знаходження на 8-му місці Арсенія Яценюка, 9-му Юрія Луценка, і 10-му Володимира Литвина. Більш несамостійного політика, ніж Арсеній Петрович ще треба пошукати (навіть 70-й номер списку Анатолій Кінах поступається йому в цьому плані). Яценюк був затребуваний за будь-якого президента і прем’єра, встиг побути на чолі мінекономіки Криму, Нацбанку (під час відпустки Тігіпка), першим замом Василя Цушка в Одеській ОДА, міністром економіки та закордонних справ і замом Рибачука та Балоги. Позитивна характеристика Яценюка збоку більшості політиків свідчить, скоріше, не про його вплив, а про вміння чітко виконувати поставлені завдання. Перебуваючи на посаді Голови Верховної Ради Арсеній Петрович буде надзвичайно обережним і чітко виконувати вказівки уряду і секретаріату президента, адже будь-яка самодіяльність може закінчитися відставкою (враховуючи крихкість коаліції).
Важко сказати, ким був би зараз Луценко, якби після відставки з МВС, у нього не почав вкладати інвестиції Давид Жванія, який займає незаслужено низьку 37-му позицію, поступаючись Азарову, Стельмаху та Гриценку, які зараз весьма абсолютно нічого не вирішують. 10-те місце потрібного країні Литвина – повний абзац рейтингу. Політик, який не має власної позиції і випадково (завдяки спонсорству Василя Хмельницького) потрапив у парламент, де розтринькав свою «золоту акцію», просто логічно не може бути впливовішим, ніж, наприклад, Андрій Клюєв (№ 15) і мільярдери Гайдук (№ 16), Тарута (№ 19) і Жеваго (№ 28).
Але редакція «Фокусу» на цьому не зупинилася і вирішила остаточно добити читачів, ввівши у 20-ку Юрія Бойка (№ 11), Леоніда Кучму (№ 12), Катерину Ющенко (№ 13) і Петра Симоненка (№ 14). Якщо Катерина Михайлівна принаймні виконує певні функції як перша леді і на самом деле теоретично може спонукати до певних вчинків свого чоловіка, то до яких вчинків і кого можуть спонукати В самом деле резво, Кучма і Симоненко, знають, певно, лише журналісти «Фокусу» і так звані експерти, які порадили їм ці фігури. Апофеоз рейтингу: 40-ва позиція Леоніда Кравчука, 45-та Дмитра Табачника, 56-та Олександра Медведька, 91-е Олександра Мороза та, власне, і ще з десяток позиції першої сотні. Певно, стан здоров’я президентських бджіл може більше вплинути на долю рішення Віктора Андрійовича, ніж якась заява Мороза.
Проблема тут, думається, в тому, що в Україні насправді так важко виділити бодай 20 насправді впливових фігур з вітчизняним паспортом, що доводиться фантазувати, збільшуючи перечень у 10 разів. А «піпл», як відомо, «схаває», і справді вважатиме, що Ірина Геращенко (№ 184) має більшу вагу, ніж Володимир Костерін (№ 191). Дарма, що медіамагнат може, за бажання, зіпсувати імідж добрячій половині нашого списку. Достатньо лише кілька сюжетів на телеканалі «Тоніс». Про силу ЗМІ можете запитати у Юрія Луценка, він скаже.
Объявления по теме:
Школа Танцев Go-Go Объявляет Набор!Обучение танцам Москва, м. Выхино
Продам шорты GYM FORM SILHOUETTE SHAPERS для похудения
JVC GR-SZ5000EG
Популярность: нет [?]