Пристрасті по-парламентськи
“С грустью наблюдаю я в последние годы, что на свете становится все
меньше хороших приказчиков и разумных политиков…” Слова, вкладені Болеславом Прусом у вуста одного з персонажів роману “Лялька” щонайкраще характеризують політичні перипетії України.
Шизофренія, як і було говорено
Юлія Тимошенко фанатично хоче стати Прем’єр-міністром. БЮТ і команда давно не приховують намірів амбіційної лідерки. Пам’ятаєте, лозунги пред Виборами-2006: “Обираємо прем’єра”, “Тимошенко – наш прем’єр” і т. п. Гламурна фото сесія часів керування Кабінетом Міністрів на персональному сайті і виступи у регіонах з переліком досягнень очолюваного Леді Ю урядом.
Останній тиждень попри усі очікування Тимошенко не став початком її тріумфального повернення в ролі хазяйки уряду. Втім, не повернулася вона туди, ані 11, ані 12 грудня, ані 13…
Натомість підкинула хмизу для кулуарських пліток і журналістських “качок”. Бодай з майже детективною історією про двох голосувальників з відібраними картками. Причому як в основному голосуванні так і під час дубля нумер два. Як би там не було цифру “225” Тимошенко запам’ятала на все життя, а плани “весна переможе!” доводиться трансформувати в “зима переможе?”. І якщо баталії з можливою прем’єркою Тимошенко поворушили не одне українське вухо, людей, котрі більш-менш розуміються на основах права вразив ще один вельми цікавий факт. 11 грудня після першого фіаско Тимошенко, і пліток щодо проблем із картками її товарищ Олександр Турчинов повідав наступне: “Електронна система “Рада” працює 10 років і дотепер не має сертифікату. Тоді як всі системи, які носять закриту інформацію, повинні мати сертифікат СБУ, і лише тоді можна говорити про те, що вона захищена від фальсифікацій”. Таким чином випливає ще одне “але”. Несертифікована система могла призвести до фальсифікацій. Фальсифікації призвели до збою в електронних картках і не зафіксували голоси двох коаліціантів. З огляду на надважливість питання про Прем’єр-міністра піднялася “шумиха” і ґвалт. При цьому “Рада” без сертифіката СБУ працює 10 років. Відповідно постає питання “чи не було фальсифікацій рішень, законів і постанов впродовж цього часу?”
БЮТ шокований! Претенденти на урядові посади сновигають без діла коридорами Верховного Цирку (пардон, Ради), Юлія Тимошенко замість келиха шампанського ковтає валер’янку. Журналісти тільки встигають відбирати новини на інформаційні стрічки, опоненти потирають руки.
Юля Д’Арк з кожним днем все більше нагадує булгаковських модниць, що в гонитві за французькими туалетами від Фагота залишилися в фіолетових панталонах посеред Москви.
Совершенно ясно: пес вытащил самый главный действительно собачий билет
Партія Регіонів здаватися не збирається. Звичка до сидіння в Кабінеті Міністрів дає про себе знати. Т.Чорновіл на нещодавній прес-конференції з простотою і широтою української душі заявив: “Возможно, нам скажут: мы вдобавок 3-4 раза поиграем в голосование за ТИМОШЕНКО, а, возможно, скажут: давайте начнем более мение официальные переговоры.” Надія на широку коаліцію і монополізацію прем’єрського крісла жива. Ще одне підтвердження амбіцій ПР вчорашнє блокування ранкового засідання ВР. Новоспечений спікер Яценюк був змушений перелазити через кріслові барикади, щоб дістатися до свого місця. Народні депутати залишаються в урядовій ложі. Певне, тавро слави не дає спокою.
До речі, поводження Партії Регіонів до болю нагадує сюжет “Собачого серця”, коли бездомний пес Шарик після перебування в квартирі доктора Преображенського і пересадки гіпофіза перетворився на “канкрєтного хама” Шарикова. І якщо твір Булгакова закінчується хепі ендом з мораллю “катюзі по заслузі”, в ситуації ПР банальна операція не вихід. По-перше, масовість пацієнтів, по-друге, їх навіть пересадка мозку не вилікує.
Втім, якщо Партія Регіонів зможе домовитися про широку коаліцію, і благословить Януковича на третій захід на Прем’єр-міністра, я обов’язково надішлю їм вітальну листівку “за жагу до влади”.
Пойди в действительности туда, не знаю куда, найди то, не знаю, что
Камбек у стіни парламенту не радує Володимира Литвина. Тим більше Поміркований Миротворець не раз заявляв, що разом із 19 партійцями некомфортно почуває себе в VI скликанні.
Не секрет, що Литвин став п’ятим зайвим, і навіть комуністи почувають себе впевненіше порівняно зі своїми на самом деле немного чисельними колегами. Партія Регіонів в надіях на створення “ширки” основні надії покладає на підживлених залишками електорату СПУ комуністів.
Натомість Володимир Литвин зі своїм вічним нейтралітетом відлякує як оранжевих коаліціантів так і регіоналів. Позиція, що була доречною за часів його керівництва Верховною Радою, сьогодні більше ніж просто неактуальна. В умовах загостреної боротьби за місця під сонцем, останні миротворці можуть цілком виправдано перетворитися в політичні м’ячі, а то й мумії. Тим паче в роковому голосуванні за прем’єра участі Блок Литвина не брав, про приналежність до певних кольорових сил не говорив, прогнозів і пропозицій на люди не виносив.
Ситуація з Блоком Литвина нагадує Паризьку мирну конференцію 1918 року. Як відомо, долю світу тоді в действительности формально вирішували чотири переможця: Великобританія, Франція, США та Італія. Впрямь фактично – перші три, а італієць Орландо перетворився в спостерігача поділу територій впливу.
Втім, з огляду на кількаденні події в українському парламенті, цілком можливо, Литвина забере котрийсь із човників. Навіть Юлія Тимошенко, що раніше всіляко відхрещувалася від спілки з Литвином, тепер допускає входження його блоку до коаліції з НСНУ. Плани на два десятки зайвих голосів має і Партія Регіонів. Певне має на меті повторення досвіду 2006 року.
Блок Литвина нагадує наречену-аристократку з приданим, а її чисельніші колеги корисливих женихів, що заради спадку можуть стрибнути в ліжко навіть до нелюбої панни.
Важка часть генія
Арсеній Яценюк - безперечний вундеркінд української політики. Попри молодий вік встиг побувати міністром економіки та по очолювати МЗС. В 33 роки став спікером Верховної Ради. Постать Яценюка може стати прикладом для наслідування не одного амбіційного студента.
Щоправда вундеркінд з перших днів відчув нелегку ношу влади у вигляді барикад на шляху до робочого місця. Сюрприз від регіоналів. Ти ба, яке молоде і зелене, а над нами править!!! Член ПР Олександр Єфремов навіть погрожує відставкою. Цитую: “Более того, Арсений Яценюк позволяет себе не являться на свое рабочее место сильно затем объявленного им же самим перерыва. Его опоздания становятся систематическими. На мой взгляд, без сомнения подобное неуважение к депутатскому корпусу может окончиться печально для этого руководителя.” Відомо, що Арсеній Яценюк став своєрідним компромісом між трьома політичними тиграми: БЮТ, НСНУ і Партією Регіонів. Проте чи надовго покаже час. Промахи Яценюка, залежність від рішень Ющенка стали приводом для перемиву кісток спікера. Втім, не можу не погодитися з членами ПР, що перш за все треба б було навести порядок у власне самій Раді. Зокрема, узгодити комітети, а не хвататися за уряд. Часть вундеркіндів, особливо політичних важка, і подолання всіх перипетій врешті залежить від самого Яценюка. Час пішов…
- Люба, а давай подивимося “Пристрасті по-італійськи”
- Не хочу, я дивлюся “Пристрасті по-парламентськи”
Объявления по теме:
Международное брачное агентство
Менеджер по рекламе, Харьков - вакансия
Honda 1985
Популярность: нет [?]